Палац дожів у венеції

В середині XIV ст. венеціанці обрали дожем восьмидесятирічного Марино Фальеро, який в цей час перебував в столиці Італії. Коли новообраний правитель приїхав до Палацу дожів, його човен пристав до берега в місці, де зазвичай стратили злочинців. Нічого хорошого це не обіцяло.

І дійсно, одружений на дуже молодій жінці старець виявився досить ревнивий. Тому, коли під час свята він зауважив, що молодий Мікель Стено поцілував його дружину, вигнав хлопця з палацу. Молода людина свято покинув не відразу: він вирішив трохи побродити по палаццо і, опинившись в «Залі Ради десяти», на кріслі старого дожа написав образливі слова.

Коли напис виявили, винуватця встановити виявилося нескладно і молодої людини заарештували практично відразу ж. Незважаючи на те, що Мікеле Стено довелося два місяці просидіти в тюрмі, після чого йому був заборонений в`їзд в місто протягом одного року, ображений дож вироком задоволений не був. Щоб помститися, він вирішив усунути всіх членів Вищої Ради і взяти всю владу в свої руки.

Правда, успіхом його ідея не увінчалася, оскільки відомості про задум миттєво дійшли до Верховної Ради. А тому в день державного перевороту Марино Фальеро заарештували, а через два дні обезголовили на Драбині Гігантів.

зміст:

• Палаццо Дукале
• Як виглядав Палаццо Дукале
• в`язниця

Палаццо Дукале

Знаходиться Палац дожів у Венеції, на материковій частині східної Італії, на відстані 395 км від столиці Італії, Риму, за адресою: San Marco, 1, 30124 Venezia. На географічній карті цю унікальну пам`ятку архітектури можна виявити за наступними координатами: 45 ° 26 `0.8 "с. ш., 12 ° 20 `25.48 "в. д.

Протягом довгих століть Палац дожів (Палаццо Дукале) був одним з основних будівель Венеції: тут знаходилися не тільки покої дожа, але і засідав уряд Венеції, Верховний Суд, Сенат, Міністерство, був офіс канцелярії, таємної поліції, інквізиції, а також знаходилося морське відомство, юридичні контори та інші установи.

Сучасного вигляду палац Дожів придбав лише в XV ст. У дев`ятому столітті на його місці була побудована звичайна фортеця. Через сто років в результаті повстання будівлю спалили і звели нову фортифікаційна споруда, яка також згоріло в 1106 році. А ось будинок, побудований після цієї пожежі, фортецею вже не було і простояло, поки не застаріло - на його місці було вирішено звести нову будівлю, палац Дожів.

Нової будівлі також не пощастило: через сотню років вогонь знищив ціле крило палацу, і відбудовувати його довелося заново (роботи були довірені Антоніо де Понті, під керівництвом якого творили найталановитіші архітектори Італії).

За часів споруди палацу в історії венеціанської архітектури якраз відбувався перехід від готики до більш гармонійним формам епохи Відродження, коли зодчі почали відмовлятися від різких готичних і стали віддавати перевагу округлим архітектурним формам. Незважаючи на легкий і світлий вигляд, фасад Палаццо має і похмурий момент: між дев`ятою і десятою колонами другого поверху (вони відрізнялися від інших стовпів більш насиченим червоним відтінком) оголошували смертні вироки.

В результаті Палац дожів вийшов потужним, з вигляду легким (важливу роль в цьому зіграли ажурні арки палаццо) і перевернутим фундаментом вгору. Вийшло це через форми фасаду: на слабкі на вигляд опори була встановлена величезних розмірів суцільна стіна, що додало будівлі цікаві композиційні контрасти.

Як виглядав Палаццо Дукале

До Палацу дожів можна було потрапити через парадні ворота Порта делла Карта (в перекладі - «Ворота паперу»), зроблені у вигляді арки і декоровані готичними елементами. За однією з гіпотез, назва пов`язана з писарів, які оформляли тут різні папери і документи.

За іншою версією, свою назву ворота отримали завдяки зберігається в будівлі архіву. Над воротами була встановлена скульптурна композиція, що зображує одного з венеціанських правителів Франческо Фоскарі, схилив коліна перед крилатим левом св. Марка, над ними знаходилася статуя Феміди.

Відразу за воротами був розташований двір, оточений з усіх боків мармуровими аркадами і прикрашений вісьмома античними статуями. Всередині двору архітектори облаштували два зроблених з бронзи колодязя, в яких хлюпала найчистіша вода в місті.

балкон

Облаштований з боку основного фасаду балкон був трибуною, на якій правитель Республіки з`являвся перед венеціанцями під час великих урочистостей (цікаво, що саме з цього балкона в середині XIX т. Було оголошено про об`єднання Венеції з Італією).

Сходи Палаццо Дукале

Тут же у дворі знаходилася мармурова Сходи гігантів, нагорі якої коронували дожів (назвали її так через встановлені на ній двох великих скульптур Марса і Нептуна, що символізують військову міць Республіки).

У парадні приміщення палаццо вела «Золоті сходи», що отримала свою назву завдяки позолоченою ліпнині. Підніматися по ній могли лише дуже важливі гості, а також венеціанці зі знатних родин, чиї імена були написані в «Золотій книзі», що зберігалася в спеціальному приміщенні тут же під сходами. Цікаво, що цю книгу венеціанці склали в XIV ст., Записавши в неї двісті сімей, які мають право претендувати на важливі посади.

Зал Великої Ради

У Залі Великої Ради патриції обговорювали державні питання. Це приміщення має довжину 56 м, ширину - 25 м, а висоту - 5 м, і є найбільшою в світі кімнатою, стеля якої не підтримується жодною опорою.

Також вражав декор цього приміщення: на його стінах висіли картини Тиціана, Веронезе, Тінторетто, а на стелі - одне з найбільших полотен у світі - «Рай», робота, виконана 1590 р Доменіко і Якопо Тінторетто.

зал виборів

Минаючи Зал Великої Ради, патриції виявлялися в Залі Долі (інша назва - Зал Виборів). У цьому приміщенні публічно вибирали або засуджували чиновників, виносили вироки (цікаво, що ніхто не мав права зайти в приміщення зі зброєю).

Рада десяти

До зали, призначений для Ради десяти, можна було потрапити з Залу компаса, в якому перебувала інквізиція (в цій же кімнаті засуджені чекали вердикт). Рада десяти складався з дожа, десяти представників Великої Ради і шести радників, і займався злочинами, спрямованими проти Венеціанської Республіки.

На стінах цього залу знаходяться портрети майже всіх правителів Венеції, крім одного: там, де мало бути зображення Марино Фальеро, можна побачити порожню раму з написом: «Місце для Марино Фальеро, якого стратили за зраду».

в`язниця

В тюремні камери, розташовані на самому останньому поверсі, в`язні потрапляли по потайний сходах. Цю частину палаццо зазвичай називали «Свинцовій покрівлею» ( «свинцю»): влітку засуджені мучилися від спеки, взимку - від холоду. Дверні прорізи камер були до того низькі, що навіть десятирічна дитина міг потрапити всередину, попередньо зігнувшись.

Крім цих камер, темниця була також облаштована і в підземеллі - тут знаходилося дев`ятнадцять підземних камер, прозваних «колодязями», так як нразмещалісь вони нижче рівня моря, крізь віконні заґратоване отвори проникав не тільки світло, а й під час дощу камери заливала вода. Засуджені, якщо не хотіли цілі дні проводити, стоячи у воді, нерідко були змушені сидіти на матраці.

Погано йшли справи й з їжею: вранці укладеним давали воду і шматок хліба, при цьому хліб потрібно було з`їсти практично відразу, інакше сніданок погрожував стати здобиччю щурів. Цікаво, що в нижній темниці знаходився замкнутий тюремний дворик, звідки, природно, вихід був лише один - назад в камеру.

Коли ув`язнених стало занадто багато і для них стало не вистачати місця, біля Палаццо Дукале звели в`язницю Карчері, по якій з палацу можна було потрапити по Мосту Зітхань.

втеча Казанови

Цікаво, що на протязі багатьох століть втечу з в`язниць палацу Дожа вважався неможливим. Так, було до тих пір, поки в його катівнях не опинився Джакомо Казанова (його звинуватили в спілкуванні з духами, єресі, розпусті і навіть крадіжці гаманців).

Помістили авантюриста в «свинцю», де він провів близько року, розробляючи деталі втечі. Для цього він примудрився навіть в підлозі видовбати діру, через яку планував спуститися в нижній зал. Йому не пощастило: коли все було готово, його перевели в сусідню камеру. Цікаво, що тюремник, виявивши дірку, про цей факт керівництво не доповів, оскільки Казанова пригрозив звинуватити його в співучасті.

Другий план втечі виявився більш вдалим. Казанова разом з сусідом пробив дірку на дах палаццо. Після цього вони вилізли нагору, потім через одне з вікон опинилися в кімнаті палацу і, минаючи варту, покинули Палац дожів (саме таку історію цей авантюрист описав у своїх спогадах).

Увага, тільки СЬОГОДНІ!