Стародавнє місто луцк

Луцьк - одне з найдавніших міст України. Перша згадка про Луцьк знаходимо під 1085 роком в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Однак археологічні дослідження дають підстави вважати виникнення граду близько 1000 року.

Найбільш вірогідна версія походження назви Луцьк (давнє - Лучеськ) пов`язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Слід зазначити, що виникнення граду відбувалося на острові утвореному Стиром і його рукавами, що зумовлено передусім оборонними міркуваннями. На сучасних картах - це територія Державного історико-культурного заповідника "Старий Луцьк".

За часів Київської Русі Луцьк виступає, як столиця удільного князівства, що входило до складу Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. У XII в. Лучеськ вже має потужні дерев`яні укріплення. Це дає можливість лучанам витримати шеститижневу облогу навесні 1150 полк засновника Москви Юрія Долгорукого. Під час цих подій мало не загинув його син - юний князь Андрій.

Татаро-монгольська навала не минула і Луцька. З літописних рядків відомо, що +1259 місто витримав облогу хана Куремси, а в 1267 князь Василько на вимогу ханського воєводи Бурондая "розметав" Бродські зміцнення.

Підвищення ролі Луцька в якості столиці Волинської землі тісно пов`язане з князюванням Любарта-Димитрія в другій половині XIV ст. Саме він, шляхом заміни дерев`яних укріплень цегляними, змінив зовнішній вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Син великого литовського князя Гедиміна, Любарт, одружений на місцевій княжні, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосереджуються всі органи управління Волинню: адміністративні, судові і церковні. Після смерті Любарта Луцьк продовжує залишатися резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392-1430 рр) і Свидригайла (1431-1452 рр). За панування Вітовта в 1429 р в Луцьку відбувся відомий з`їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав II Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом в суспільно-політичному та економічному житті луцьких міщан ХV ст. було дарування магдебурзького права в 1432 році. Лучани, таким чином, отримали свої виборні органи самоврядування.

Починаючи з кінця XVI ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд сучасники називають його "Римом Волині", а польський поет Себастьян Кльоновіц так згадує про Луцьк: "Хто ж міг би минути Луцьк, місто пісні достойне? .." (1584 г.)

Після Люблінської унії 1569 р Волинь потрапляє до складу Королівства Польського, а Луцьк стає столицею новоутвореного воєводства і резиденцією воєвод. Місто поступово полонізується, оскільки правові гарантії руської шляхти і російського духовенства залишилися лише на папері.

З метою опору ополяченню і Брестської церковної унії (1596 г.) в Луцьку на початку ХVІІ ст .. виникає православне братство. 1 вересня 1619 братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви і притулку.

Кінець XVII-XVIII ст. - Час повільного занепаду Луцька. Часті пожежі, повені, епідемії спустошують його. Поступово згасає в місті культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську (українську) мову заміняє польська, а урядовцями стають поляки.

1795 року, після третього поділу Польщі, край і його столиця опинилися в складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії стає Житомир, а Луцьк залишається центром повіту.

XIX ст. не привело до пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Тільки з побудовою в дев`яностих роках XIX ст. гілки Південно-Західної залізниці починається економічне піднесення Луцька. На той час (1895 г.) кількість жителів становила 15125 осіб.

Під час першої світової війни Волинь стає тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію першої світової війни.

Після Лютневої революції 1917 р над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р в місті постає перше українське соціально-політичне товариство "Українська Громада". За гетьманату в серпні 1918 було утворено "Просвіту". 20 грудня 1918 року в Луцьк входять загони отамана Симона Петлюри.

16 травня 1919 Луцьк захоплюють польські війська, а згідно Ризького договору 1920 р західна Волинь потрапляє до складу II в Речі Посполитої. У березні 1921 р Луцьк стає столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 року в черговий раз історія робить крутий поворот і місто опиняється у складі СРСР, стає центром Волинської області, яку склала західна половина колишнього Волинського воєводства.

25 червня 1941 друга світова війна докотилася і до Луцька - місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія - 23 червень вояками НКВС на подвір`ї Луцької тюрми було безсудно страчено близько 3 тисяч в`язнів.

В повоєнний період Луцьк поступово відбудовується і оновлюється. Особливо бурхливо місто розвивається в 60-х-70-х роках ХХ ст. У 1973 році були затверджені нові кордони міської території і зараз площа міста сягає 4267 га. Тоді ж почалося будівництво потужних підприємств: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об`єктів, що призвело до стрімкого зростання населення. Починається забудова значних житлових масивів: Завокзального та Гнідавського.

Зі здобуттям Україною незалежності Луцьк зберігає провідні позиції в політичному, економічному, культурному та релігійному житті Волині. Місто - один з найбільших на західній Україні (близько 206 тисяч жителів). Прикордонне розташування Волині робить Луцьк центром міжнародної торгівлі. Нові економічні умови розвитку змінюють і зовнішній вигляд міста.