Зимовий крим (історія мандрівника)

Колись ми задалися питанням: куди можна поїхати, щоб «і недорого, і красиво, і тепло». Можна, звичайно, поїхати в Грецію або Єгипет, але «красиво» тоді змінює зміст на «набити живіт їжею», відіспатися і даремно витратити гроші (в усякому разі для мене).

Тому для нас виявилося найкращим варіантом поїхати в Крим. Крим - недороге задоволення, якщо їдеш дикуном: головне - встигнути купити квитки на поїзд. Особливо це стосується нового року і травневих свят. А природа тут багата: і зиму подивитися можна, і осінь, по снігу походити і листя осінні потоптати, та й не так вже й холодно взимку. Спочатку хотілося поїхати самостійно, просто щоб пожити тиждень у моря, виходячи на один-два дні на прогулянки. Але потім змінив свою думку і вирішив піти разом з групою: так веселіше, та й як показує моя практика, найкращий світло можна зловити тільки коли долаєш труднощі в хорошій компанії.

Наша подорож почалася з Ангарського перевалу. До нього можна доїхати на тролейбусі від Сімферополя (всього 5 гривень), десь за годину. Від перевалу йде хороша стежка (а потім і автомобільна дорога) до Північної Демерджі. По дорозі - ліс, з красивими фактурними деревами. Вдень почалася негода: велика хмара села на Демерджі, в лісі був туман. Демерджі у мене завжди асоціювалася з такою погодою по фотографіях: таємничий ліс, туманна тиша і осіннє листя під ногамі.Несколько годин ми добиралися до Демерджі. Погода зовсім зіпсувалася, майже нічого не було видно в радіусі десятка метрів. Друзі жартували: тут оглядова точка, відкривається прекрасний вид на море. А замість виду на море - мокрий туман, осідає інеєм на деревья.Снег на верхах Криму зазвичай так утворюється: налітає туманна хмара з сильними поривами вітру - і конденсується на чому попало. Якщо буде невеликий мінус - все заледенеет.К вечора ми прийшли на Південну Демерджі. У Криму вже о 5 вечора швидко темніє. Нічого не залишалося окрім як лягти спати і чекати гарної погоди до ранку. Встали з наметами прямо під скельними останцями. Тут як раз 2 місця під намет і місце під багаття. Вранці прокинулися з корками льоду на наметі і з тієї ж самої хмарою над Демерджі. Але на пару хвилин визирало кілька разів сонце, вдалося зняти велику панораму 2 ряди, 10 кадрів, з м`яким розсіяним світлом. На Демерджі вже було багато снігу, і все травинки були красиво укладені вітром. Хмара йти з Демерджі не збиралася. У повітрі ніби висіла мокра суспензія туману, змішаного зі снігом. Все це налипав на камеру, і об`єктив в кінцевому підсумку запотівав. На самій Демерджі росте біля краю одного з останцев, за тріангулятор, красиве дерево. Напевно, в гарну погоду тут видно і світанок, і море. Але туман по-своєму гарний. Внизу, на стежці в Лучисте, снігу було вже меньше.Когда ми дісталися до долини привидів, то вже настала осінь, після зими. Йшов мокрий сніг, який тут же танув. Трава зеленіла між великими валунами. І пахло чи то восени, чи то навесні. Містичне, магічне це місце - долина прівіденій.Ми спускалися все нижче, дійшли вже до величезних каменів, «крокодила Гени», все нижче йшли в тучу.Дальше нас огорнув мокрий туман в долині привидів. Швидко спустилися до траси, зловили автобус до Алушти - і вже зовсім скоро грілися і сушилися в будиночку недалеко від моря. Будиночок ми знайшли так: приїхали на автостанцію - там пропонували житло. І вибрали собі будинок ближче до моря. В Алушті було тепло, тихо і не дуже людно. Новорічного настрою якось не відчувалося: шуміло море, іноді капав дождік.Алушта - старий, тихе містечко на березі Чорного моря. Зруйновані пірси, іржаві навіси над морем - все спить взимку. Складно уявити, що на цьому пустельному пляжі будуть гори тел відпочиваючих влітку. Це Радянський Союз з пальмами, в мініатюрі. Важке місце, але зрозуміле душі російської людини. Взимку тут особлива обстановка: самотність, тіні, примари літа у вигляді закритих кафе, забутих аттракціонов.Ночь опускається на місто, море шумить і розбивається об каміння, про розбиті хвилерізи. Через пару годин Новий Рік. Йдемо в наш будиночок. Трохи їжі, приємний массандровский мускат як аромат кримської ночі. Десь вдалині вже стріляють, розриваються салюти глухими ударами. А ми вже спимо, нехай в Москві зустрічають Новий Рік - а нам рано вставати, йти за новими пригодами.

1.

Відео: КРИМ Утьосов / ЗИМОВИЙ ВІДПОЧИНОК В КРИМУ

3.

4.

5.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18. Нагорі, думаю, можна було підстрибнути і полетіти до самої Алушти - який тут дув вітер.

19. Увечері ми подарували один одному новорічні подарунки, символічно.

А наступний день знову полізли на нашу кулуару і взяли перевал 1Б.

20. Нагорі була казка.

Справжня зимова казка: світило сонце, все було в снігу.

Така собі кримська Лапландія.

21. Дерева все вкрило снігом

22. З Демерджі відкривається чудовий вид на море,

на кам`яні стовпи з соснами на вершинах.

Тут саме час дістати телевик.

23. А це на підході до Південної Демерджі, вона тепер зовсім інша, ніж в тумані!

24. А це дерево на самій вершині Ю.Демерджі, 3 кадри

25. Йдемо по Північній Демерджі, в сторону траси і Чатир-Дага. На плато теж казково красиво: всі дерева під снігом.

26. Зустрічаємо і велосипедистів, і машини на вершині. Сонце вже скоро сяде.

27. По дорозі зняв ще одну панораму, снігові дерева.

28. Увечері все знову затягнуло хмарами.

І тільки через короткий проміжок вдалося зловити ту секунду, коли сонце нам підморгнуло.

29. На наступний день ми пішли по красивому лісі з зими в осінь, з осені в весну.

І так добралися до плато Чатир-Дага, пройшовши через трасу.

Було дуже тепло, знову світило сонце. На фотографії цей день не багатий.

Але найцікавіше сталося ввечері: ми встали недалеко від Еклізі-Буруна

і я пройшовся до заходу під Еклізі.

Підсвітив ліхтариком збоку. А ще світив повний місяць

30. З плато відкривається приголомшливий вид на весь Крим

31. Захід тривав години зо дві. І над плато проявився дуже красивий колір.

32. Панорама плато

33. Тліючий вогник заходу

34. А це велика двухрядная панорама плато з відблиском заходу

35. Прийшов ввечері я вже зовсім втомлений, поїв свій холодний вечерю і ліг спати.

Вранці ми прокинулися дуже рано, о 3.30, щоб піднятися на Еклізі-Бурун

і зустріти там світанок.

Підйом був важким, але так легко було дивитися на зоряне чисте небо.

Скоро на Еклізі все залилося світлом

36. Так здорово бачити народження сонця!

У Москві я часто ловлю себе на думці, що ніколи не бачу тут сонця. Скрізь навколо стоять будинки.

На роботу по темряві, з роботи - теж ніч. Метро, електрички - будинок. Ось і весь шлях кожен день.

Тому кожне таке народження сонця для мене - диво. Це інший світ світла, в якому живеш і дихаєш, в якому щасливий.

37. З Еклізі видно море

38. І гори

39. Скоро ми вже спускалися з Еклізі вниз, до траси. 300мм

40. 200 мм

41. І знову ми бачимо Південну Демерджі

42. Спустилися вже нижче, до лісу

43. Спустившись до траси, ловимо тролейбус до Ялти. Ми брали з собою дуже багато непотрібного (як виявилося)

барахла типу кішок, мотузок, льодорубів. Хотіли брати ще перевал Ай-Петрі, але передумали. взагалі,

Крим дуже складно поєднує в собі піші маршрути з проходженням складних перевалів.

Мотивації майже ніякої: наприклад, залазити наверх, а там туристи-матрацники на джипах стоять.

І потім через Крим тягти важкий рюкзак з усією снарягою, коли всюди - цивілізація.

Ось ми і вирішили залишити все залізо в Ялті і піти без нічого по Боткінської стежці на Ай-Петрі.

Зупинилися заночувати біля стежки. А вранці зустріли світанок

44. Стежка досить широка, гуляти по ній - одне задоволення. Тільки місцями є звуження

45. На стежці можна зустріти такі каньйони

46. А це фотографії, зроблені мною 2 роки тому, тоді я теж був взимку в Криму.

Тоді снігу внизу було більше, і вода текла сильніше

47.

Відео: Зимовий Ай-Петрі. Крим

48. По дорозі завжди відкривається гарний вид на море

49. До вечора ми вийшли до Ай-Петрі. По дорозі зайшли на водоспад Навчаючи-Су,

але нічого особливого там не виявили. Водоспад був не такий ефектний, як 2 роки тому. Близько Ай-Петрі

50. Дотик

51. А це вже сама вершина на заході. 2 ряди по 6 кадрів панорама. Дивіться в розмірі більше.

52. І захід

53. Вранці я теж хотів зустріти світанок на Ай-Петрі, але погода вже зовсім зіпсувалася, не було нічого видно в тумані навіть в радіусі 10 м.

54. Туман в сутінках