Країна ангола

Країна Ангола колись була колонією Португалії, нині ж це республіка, яка розташувалася на краю центральної Африки і з одного боку омивається Атлантичним океаном. Особливість цих місць - достаток бананів, нафти і алмазів.

Незалежність країни була проголошена в 1975 році, проте краща ситуація не стала, так як після цього почалася виснажлива громадянська війна. В результаті маса людей загинула, ще пара мільйонів жителів рятувалася втечею.

Відео: ANGOLA 1st COUNTRY TO BAN ISLAM AND DESTROY MOSQUES | SHAKAAMA POLITICS

Така боротьба двох партій (МПЛА і УНІТА) зробила Анголу не вільною, а упадочной, її називали дуже небезпечною і кримінальної. Такий образ бідної і злий країни зовсім не відповідав проживають там людям, чуйним і безкорисливим, а також дивовижну природу.

Війну вдалося закінчити лише в 2003 році, коли не стало основних повстанців: лідера Національного об`єднання УНІТА Жонаса Савімбі разом з заступником.

Історія земель Анголи дуже давня, так як тут люди були і в доісторичні часи. Коли ж європейці вперше добралися до цих територій, то тут були ранньофеодальні держави:

• Ндонго;
• Конго;
• Лунда та інші.

Ндонго ще називали Ангола, так як саме ця династія тут правила, це ж назву і прижилося потім.

Перші португальці, ступили на ангольські землі, припливли в 1482 році, вони зуміли налагодити контакти з Конго. З 1575 року почався захоплення територій Анголи, коли португалець Паулу Діаш ді Новаіш з військової експедицією нарікав пройдені землі португальськими володіннями.

місцеві народи Африки відразу ж оборонялися від іноземних завоювань. Агресори відчули потужний відсіч в 16 столітті, коли керувати визвольними діями став вождь Кілуанжі. Таке ж становище справ було і при ангольської королеві Нзінга Мбанді Нгола, після смерті якої португальці все ж здобули жадану владу над Ндонго і Матамба.

Для Португалії дуже вигідною стала Країна Ангола. Народи Анголи стали найціннішим товаром для європейців, рабів масово продавали на американський континент, рятуючи за це великі багатства.

І хоча ангольці були дуже пригнічені і обмежені в своєму розвитку, вони накопичили достатньо сил, щоб ефективно чинити опір окупантам.

В процесі розділу африканських земель на початку 20 століття сформувалися кордону Анголи, тоді ж і завершилася повна окупація Португалією.

Весь цей час тривала боротьба анголського народу за свою свободу. З приходом 20 століття в країні з`явилися організації, які культивували ідеї незалежності корінних жителів Анголи, вони відстоювали національні права.

В Наприкінці 1956 року утворилася МПЛА - патріотична організація, яка активно почала збройні дії, спрямовані на звільнення від колоністів.

Така активна боротьба привела до отримання довгоочікуваного результату - 11 листопада 1975 року Ангола стала Народною Республікою. Однак власний суверенітет від всіляких посягань країні довелося ще довго відстоювати.

Народи країни Анголи

В Анголі найбільше представлені такі етнічні групи:

• овимбунду (близько 37%);
• амбунду (мбунду) (близько 25%);
• баконго (конго) (близько 13%).

Є й такі дрібні народності:

• чокве;
• Амбо;
• гангуела;
• гереро;
• нханека-Хумб;
• ксіндунга;
• куаньяма.

Народи в Анголі найчастіше розділені територіально. У північній частині країни оселилися бантуязичние конго, їхню мову - киконго. Цей народ включає в себе такі племена:

• сосo;
• йембе;
• яка;
• солонгой.

Південніше проживають амбунду, які зайняли басейн місцевої річки Кванза, там же знаходиться і столиця Анголи - Луанда. Для них поширеним мовою вважається кімбунду.

Центральна піднесена частина країни зайнята овимбунду, що говорять на умбунду.

На сході зустрічаються менш численні народи - чокве, лунда. На півдні Анголи живуть куаньяма.

Відео: АНГОЛА (ANGOLA) - МОЯ КРАЇНА 2016

Крім африканських народів в Анголі можна зустріти білих (їх близько 1%), які представлені переїхали сюди португальцями, і мулатів африкано-європейського походження (коло 2%).

Більше половини всіх жителів сповідують християнство:

• католики - більше двох третин з них;
• протестанти (баптисти, методисти та конгрегаціоналісти) - менше однієї третини.

Всі інші вірні традиційній місцевій релігії. А близько 2% з ангольських народів шанують іслам.

Відео: Overview of Angola - Economy, Tourism & More

Корінні жителі в основному користуються мовами банту, а ось ті, хто має європейське походження, розмовляють португальською, він же поширений в містах.

Контрастних кордонів між народами найчастіше немає, так як ангольці легко розмовляють на декількох, що вживаються на цих землях, мовами, та й шлюби між представниками різних етносів теж часті.

Конфліктними є лише відносини між основними групами в населенні Анголи:

• «Асіміладуш» - асимільовані африканці і мулати, які перейняли португальську культуру;
• «Індіженат» - місцеві жителі, що зберігають традиційний життєвий уклад.