Різдво в америці

Відео: РІЗДВО В АМЕРИЦІ ОЧИМА РОСІЙСЬКОГО

В Америці, де практично все населення є католиками, Різдво, що відзначається 25 грудня, - свято більш значущий, популярний і улюблений, ніж звичний для нас Новий рік. Це свято можна назвати інтернаціональним, адже традиція наряджати різдвяну ялинку прийшла в США з Німеччини, а звичай виспівувати різдвяні гімни був запозичений у англійців. Крім того, Різдво - напевно, одне з найбільш широкомасштабних, очікуваних і красивих урочистостей в Америці. По всій країні панує веселощі, на яке абсолютно не впливає кількість снігу. Вулиці, будинки, дерева - все прикрашено різдвяною атрибутикою, магазини повні подарунків, а діти чекають Санта-Клауса.
Перші згадки про прообраз Санта-Клауса зустрічаються в 4-му столітті - йдеться про Святого Ніколаса, що проживав в той час на території теперішньої Туреччини. Старець славився своєю добротою, щедрістю і любов`ю до дітей. Вважається, що його останки після смерті були таємно перевезені до Європи, де святий став настільки популярний, що день 6 грудня німці офіційно оголошений католицькою церквою як день Святого Ніколаса. Особливо цей день став популярний в Голландії, де з часом Святий Ніколас став зватися Сінтерклаасом (Sinterklaas). А в Новому світі, куди в 17-м столітті Сінтерклааса привезли голландські переселенці, його стали називати Санта-Клаусом.

У літературі образ Санти, що приносить дітям подарунки, першим використав письменник Ірвінг Вашингтон в 1809 р І, до речі, засіб пересування у його Санта-Клауса було досить прозаїчним - Санта їздив на коні. А оленів і візок трохи пізніше, в 1823 році, придумав Клемент Мур для свого твору «Ніч перед Різдвом».

Ми звикли уявляти Санта-Клауса товстенький добродушним дідком в червоних штанях, куртці й ковпаку. Заслуга створення цього образу належить американському художнику Томасу Насту. Саме він придумав і вперше опублікував такого Санту в різдвяному журналі в 1863 році. Він же придумав зробити Санте майстерню. А ось мішка з подарунками в той час ще не було. Художник додав його до образу американського Діда Мороза тільки до наступного Різдва.



Традиційна прикраса різдвяних ялинок з`явилося в Америці завдяки німецьким переселенцям в кінці 19-го століття. У Німеччині ця традиція дотримується з 16-го століття, пізніше її перейняли і англійці. Спочатку їли прикрашали цукерками і виробами з кольорового паперу або фольги. Також неодмінною прикрасою були яблука як символ райських садів Едему. А ось прикрашати ялинку свічками, за припущенням американського народу, придумав Мартін Лютер. Нібито одного разу зимовим вечором крізь засніжені лапи ялин він побачив зірки. Краса цього видовища вразила Мартіна Лютера настільки, що він спробував відтворити його за допомогою палаючих свічок.

Всі знають, що Санта-Клаус залишає дітям подарунки, пробираючись через димохід. Але навіть відсутність такого не може перешкодити Санте радувати дітей, адже в кожному будинку розвішені шкарпетки для подарунків - ще один атрибут Різдва. За легендою, проїжджаючи якось повз будинок одного збіднілого дворянина, Святий Ніколас зауважив панчохи, які повісили сушитися над каміном дочки дворянина. Святий кинув маленькі мішечки з золотом в димохід, і вони впали прямо в розвішані панчохи, ставши доданим для дівчат.
Вічнозелена омела, вінки з якої традиційно вішають над входом, була святковим символом ще до народження Христа. Люди вірили, що омела відлякує злих духів і загоює рани. У міфології омела тісно пов`язана з богинею Фрігге, скандинавської покровителькою всіх закоханих, що, мабуть, і привело до звичаєм цілуватися під омелою.

Варто також відзначити, що на різдвяному столі американців обов`язково присутній смажена індичка.

Період різдвяних розпродажів починається після дня подяки (Четвертий четвер листопада). Пятница, наступна за ним, в Америці називається «чорної». Цей день для багатьох - вихідний, і люди буквально осаджують магазинні прилавки, щоб встигнути купити подарунки всім близьким і друзям.

Офіційним святом в США Різдво (Сhristmas) стало в 1870 році.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!