Солоні тераси салінас-де-марас (salinas de maras), перу

Древнє і незвичайне місце видобутку солі перебувати в місті Марас (Maras), розташований в 42 км на північний захід від Куско, в Священній долині інків в Перу. Видобуток солі тут ведеться незвичайним способом.

На одній з гір в 9 км на схід від Морая, знаходиться місто Марас в якому розташоване місце під назвою Салінас-де-Марас (Salinas de Maras), це соляні тераси, які розкинулися на схилі гори, і в спеціальних відсіках-ваннах відстоюється сіль , або можна навіть назвати їх - стільники, немов у бджіл. Таких ванн тут налічується близько 3000, 5 м2 кожна, вони обліпили схил гори територією 1 км. Кожна така ванна преобратает свій колір, від білого до коричного, одні нагадують молоко, інші капучино або навіть чистий кави, відтінок залежить від кількості домішок у воді.

Дане виробництво почалося ще за часів існування Імперії Інків, і технологія видобутку залишилася незмінною до наших часів. З вершини гори з під землі витікає на поверхню солона вода з джерела, назвою Коріпухіо, яка спускаючись по схилу гори, потрапляє в спеціальні ванни, збудовані з каменів. У них вона збирається, а потім під впливом сонця випаровується і на стінках басейну залишається сіль, яку потім люди за допомогою мисок збирають і висипають в купки, підсушують, збирають в мішки і відносять до навісу під яким їх складають для подальшого транспортування, потім готову сіль продають на ринках Куско. Раніше Марас був найбільшим постачальником солі у всій Південній Америці. Робота ця шкідлива, так як навіть територія з басейнами насичена соляними випарами, і це відчувається якщо підійти ближче. А робочим ще доводиться контактувати безпосередньо з сіллю, яка може роз`їдати шкіру, при тривалому впливі.

В середньому один такий басейн наповнюється сіллю приблизно за 1 місяць і дає до 150 кг солі. Кожна сім`я, яка проживає в найближчій селі, як правило, обробляє кілька таких ванн. Після збору солі, її сортують за якістю: верхній шар (сама біла) - першого сорту, нижній шар (коричнева) - третього сорту.

Існує легенда появи тут солоного джерела спускається з гори, вона говорить, що раніше це була територія одного дуже могутнього инкского касика, чиї платники податків, збунтувавшись проти його влади, відмовилися платити податки і напали на надісланих емісарів. У пошуках помсти, князь звернувся до бога Сонця Inti, який в якості покарання пустив на село сольовий дощ, щоб зробити землі стерильними і змусити поселенців померти від спраги.

Зараз дані соляні тераси належать приватному кооперативу і вхід на територію туристів платний, і становить - 5 солей з кожної людини. При відвідуванні даного місця туристам бажано брати з собою сонячні окуляри, так як сонце в сонячні дні тут б`є по очах нещадно.