Російське село, заживо поховане під піщаними дюнами
Шойна - невелике рибальське село на півострові Канін на березі Білого моря. Незважаючи на північне розташування, ця місцевість вважається пустелею, а місцевим жителям доводиться справлятися не тільки з холодом, але і з такою несподіваною проблемою, як величезна кількість піску, який буквально хоронить їх заживо у власних будинках. Але вони, здається, звикли і цілком задоволені своїм існуванням, яке багатьом з нас здасться зовсім нестерпним. Вони не збираються нікуди їхати, а їхні діти навіть не знають, що можна жити по-іншому.Селище був заснований в 1930-х роках. Велика кількість риби і морепродуктів сприяло процвітанню організованого тут колгоспу, і вже до 50-х років чисельність місцевого населення досягала 1500 чоловік, а риболовецький флот колгоспу нараховував понад 70 суден.
Однак надмірний вилов досить швидко привів до різкого скорочення риби і загасання промисловості, а разом з тим і до скорочення населення.Незабаром після цього в Шойна почали відбуватися досить дивні природні явища. Вважається, що саме хижацький вилов риби за допомогою важких тралів привів до повного знищення придонному рослинності, в результаті чого тисячі тонн піску, намивають Білим морем, стали розноситися вітром.
Зараз більше половини селища поховано під піщаними дюнами.
За ніч вдома тут можуть бути занесені піском по самий дах.
Як заходи обережності жителі не закривають двері на ніч, тому що інакше вранці їх буде неможливо відкрити. У розпорядженні селян є бульдозер, яким нерідко доводиться відкопувати цілі будинки.
У 2010 році чисельність населення Шойна становила всього 300 чоловік, що живуть в основному на пенсії та допомоги. Місцева інфраструктура включає в себе фельдшерсько-акушерський пункт, середню загальноосвітню школу, дитячий сад, будинок культури та електростанцію.
Шойна не має ні автомобільного, ні залізничного сполучення. Єдиний зв`язок зі світом - регулярні авіарейси раз в тиждень з Архангельська і Нарьян-Мара. Вантажі доставляються морем в період навігації з Архангельська.
Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Однак надмірний вилов досить швидко привів до різкого скорочення риби і загасання промисловості, а разом з тим і до скорочення населення.Незабаром після цього в Шойна почали відбуватися досить дивні природні явища. Вважається, що саме хижацький вилов риби за допомогою важких тралів привів до повного знищення придонному рослинності, в результаті чого тисячі тонн піску, намивають Білим морем, стали розноситися вітром.
Зараз більше половини селища поховано під піщаними дюнами.
За ніч вдома тут можуть бути занесені піском по самий дах.
Як заходи обережності жителі не закривають двері на ніч, тому що інакше вранці їх буде неможливо відкрити. У розпорядженні селян є бульдозер, яким нерідко доводиться відкопувати цілі будинки.
У 2010 році чисельність населення Шойна становила всього 300 чоловік, що живуть в основному на пенсії та допомоги. Місцева інфраструктура включає в себе фельдшерсько-акушерський пункт, середню загальноосвітню школу, дитячий сад, будинок культури та електростанцію.
Шойна не має ні автомобільного, ні залізничного сполучення. Єдиний зв`язок зі світом - регулярні авіарейси раз в тиждень з Архангельська і Нарьян-Мара. Вантажі доставляються морем в період навігації з Архангельська.
Поділися в соц мережах: