Східний тимор: чому найбідніші загрожують найсильнішим

Вислів Мілана Кундери "боротьба людини з владою - це боротьба пам`яті з забуттям" в повній мірі відноситься до Східного Тимору. За день до початку там таємних зйомок фільму в 1993 році я відправився на лондонську площа Ковент Гарден в магазин карт Stanfords. "Тимор?" - спантеличено запитав продавець-консультант. Ми стояли і дивилися на полиці з написом "Південно-Східна Азія". "Вибачте, а де саме це знаходиться?"

Після довгих пошуків він витягнув звідкись стару аеронавігаційну карту з численними пробілами, де було написано "Дані про рельєф неповні". Про Східний Тимор його ніколи і ніхто не питав. Ця колишня португальська колонія після вторгнення туди Індонезії в 1975 році була оповита щільною завісою мовчання. Навіть Пол Поту не вдалося знищити в пропорції стільки камбоджійців, скільки вбив і заморив голодом східних тіморців індонезійський диктатор Сухарто.

У моєму фільмі "Смерть нації" (Death of a Nation) є епізод, знятий на борту австралійського літака, що летить над островом Тимор. Двоє чоловіків у костюмах святкують, і один з них вимовляє тост з келихом шампанського в руці. "Це унікальний історичний момент, - бурмоче він. - Це справді унікальний історичний момент". Це Гарет Еванс (Gareth Evans), міністр закордонних справ Австралії. Друга людина Алі Алатас (Ali Alatas) - головний рупор і захисник інтересів Сухарто. На дворі 1989 рік, і вони роблять символічну поїздку, святкуючи підписання грабіжницького договору, що дозволив Австралії і міжнародним нафтовим і газовим компаніям розробляти родовища на шельфі Східного Тимору. Під ними пропливають всіяні чорними хрестами долини, де поставлені Британією та Америкою літаки натовпами розстрілювали людей.

міріади доларів

У 1993 році комітет із закордонних справ австралійського парламенту повідомив, що при Сухарто загинуло і померло "як мінімум 200 тисяч чоловік", або третина населення Східного Тимору. Завдяки в основному Евансу Австралія стала єдиною західною країною, що офіційно визнала загарбницький геноцид Сухарто. Жорстокий індонезійська спецназ, відомий під назвою Kopassus, проходив підготовку в Австралії. Трофеєм, за словами Еванса, стали "міріади" доларів.

На відміну від Саддама Хусейна, Сухарто мирно спочив у бозі в 2008 році, оточений найкращими медиками, яких йому вдалося роздобути завдяки своїм мільярдам. "Світова спільнота" ніколи не загрожувало йому судовим переслідуванням. "Ви один з наших кращих і найцінніших друзів", - говорила йому Маргарет Тетчер. А австралійський прем`єр-міністр Пол Кітінг (Paul Keating) - той взагалі ставився до нього як до батька. Група редакторів австралійських газет на чолі з найманим писакою Руперта Мердока ветераном журналістики Полом Келлі (Paul Kelly) полетіла в Джакарту, щоб віддати данину пам`яті диктатору. Збереглася фотографія, на якій видно, як один з них кланяється.

У 1991 році Еванс назвав "помилкою" масове вбивство індонезійськими військовими на кладовищі Санта-Круз в столиці Східного Тимору Ділі двохсот з гаком людей. А коли протестувальники встановили хрести біля індонезійського посольства в Канберрі, міністр наказав їх прибрати.

17 березня Еванс був в Мельбурні, де виступав на семінарі на тему арабської весни. Зараз він занурився в діяльний світ "мозкових трестів" і просторікує на тему великодержавних стратегій, в тому числі, про модну нині "обов`язки захищати". НАТО завжди висуває це гасло, коли хоче напасти або пригрозити самовпевненому або вийшов з Фавор диктатору під брехливим приводом звільнення його народу. Лівія найсвіжіший приклад цього. Також на семінарі був присутній викладач політології з університету Сан-Франциско Стівен Зюнс (Stephen Zunes), який нагадав слухачам про ту багаторічної і вкрай важливою підтримку, яку Еванс надавав Сухарто.

Коли засідання закінчилося, Еванс, який особливої терпимістю не відрізняється, гнівно підскочив до Зюнсу і закричав: "Ти хто такий? Ти звідки, б, приперся?" Зюнсу сказали, а Еванс пізніше це підтвердив, що за свої настільки критичні зауваження він заслужив "удар по носі". Цей інцидент виявився на часі. Святкуючи десяту річницю своєї незалежності, проти якої колись виступав Еванс, Східний Тимор з величезними труднощами вибирає нового президента.

Для багатьох тіморців, чиї діти недоїдають і фізично недорозвинені, демократія - це абстрактне поняття. За багаторічною і кривавої окупацією, яку підтримували Британія, США та Австралія, пішла безжальна кампанія залякувань з боку австралійського уряду. Воно хитрими маневрами позбавило цю нову крихітну країну належить їй по праву частки доходів від продажу шельфової нафти і газу. Відмовившись визнавати норми морського права, Австралія в односторонньому порядку змінила свої морські кордони.

постріл шерифа

У 2006 році угода була, нарешті, підписано, причому в основному на австралійських умовах. Незабаром після цього прем`єр-міністр і націоналіст Марі Алкатірі (Mari Alkatiri), який виступав проти Канберри і іноземного втручання, був по суті справи повалений в результаті "перевороту, влаштованого зовнішніми силами", як говорив він сам. Австралія розмістила в Східному Тиморі свої "миротворчі" війська, а також почала навчати його супротивників.

Згідно відданому розголосу документу австралійських збройних сил, "першою стратегічною метою" Австралії в Східному Тиморі було забезпечити її військовим "вплив на процес прийняття рішень в цій країні". Один з двох кандидатів в президенти сьогодні це генерал армії і людина Канберри Таур Матан Руак (Taur Matan Ruak), який допоміг позбавитися від доставляв великий клопіт Алкатірі.

Маленька незалежна країна, що сидить на багатьох корисних копалин і знаходиться на перетині стратегічно важливих морських шляхів, викликає величезну стурбованість у Америки і її "заступника шерифа" Канберри (правда, Джордж Буш підвищив Канберри, присвоївши їй звання повноцінного шерифа). Цим пояснюється і те, чому режим Сухарто вимагав такої відданості від своїх західних спонсорів. Нав`язливою ідеєю Вашингтона в Азії був і залишається Китай, який сьогодні пропонує країнам, що розвиваються інвестиції, кваліфікованих фахівців і інфраструктуру в обмін на ресурси.

Відвідуючи в листопаді минулого року Австралію, президент Барак Обама виступив з черговою завуальованій загрозою на адресу Пекіна, а також оголосив про відкриття в Дарвіні бази американських морських піхотинців. А Дарвін знаходиться через протоку від Східного Тимору. Обама розуміє, що маленькі і жебраки країни часто можуть представляти величезну загрозу хижацьким державам, тому що якщо їх не зможуть залякати і взяти під свій контроль ці держави, то не зможе ніхто.