Древолазние кози, марокко

У Марокко живуть неймовірні кози, ні-ні, на вигляд це звичайнісінькі кози, яких можна зустріти і у нас, але це до тих пір, поки вони підійдуть ближче до дерева, далі ви не повірите своїм очам, як спритно і швидко вони взберутся на його верхівку, безстрашно поїдають плоди дерева. А з тих відходів, які кози виробляють, створюють масло для їжі і косметології.

Марокканські кози це приклад того, що заради свого виживання живих істот доводитися пристосовуватися до будь-яких умов. Адже не заради задоволення ці тварини вибираються на самі верхівки дерев, а все заради того, щоб дістатися до їжі і вгамувати свій голод. Справа в тому, що в цій спекотній африканській країні дуже мало зеленої і соковитої трави, тому козам довелося знайти спосіб, щоб дістатися до зелених листочків, а також їх улюблених ласощів - плодів "Арганії".

Дерево "Арганії" (Argania spinosa) тут найпоширеніше, стовбури, у нього скручені і кострубаті і по ним добре лазити, їх висота досягає зазвичай близько 10 метрів, а живуть близько 200 років. Завдяки своїй потужній кореневій системі вони можуть виживати в таких несприятливих місцях з сухим і спекотним кліматом, відсутність родючого грунту. Але для людей вона корисна також своїми цінними плодами, з вигляду нагадують оливки, тільки більш мясистее і кругліше. А всередині плоду знаходиться кісточка, з якої створюють Арганова масло (Argan oil).

Місцеві бербери виявилися дуже хитрі й спритні (ну або ліниві, щоб самим не робити зайву роботу) і придумали збирати кісточки що не перетравлюють в козячому шлунку і разом з екскрементами падають на землю, потім ці кісточки збирають і продають для подальшої переробки, під час якого виходить Арганова масло. Це масло нині дуже популярне в світі і його використовують як для косметичних засобів, вважається, що воно має властивість омолоджувати організм, так і для приготування їжі, заправки салатів. Масло вважається цілющим, кажуть, воно покращує імунітет, стимулює кровообіг, а також знижує рівень холестерину. Правда не кожен, напевно, захоче випробувати це масло, дізнавшись, що воно, можна сказати, пройшло через травну систему кози.

Дуже цікаво спостерігати за козами, коли пастух призводить їх до дерева, то вони трохи покружлявши біля нього підхоплюються потужним різким стрибком на нижні гілки, а далі немов білки легко перестрибують з однієї гілки на іншу, поїдаючи при цьому плоди. Так як через те, що стадо з 8-10 кіз може повністю об`їсти дерево арганії за день то в Марокко все сильніше просувається компанія по збереженню цих дерев. Пастух, недовго затримуючись на одному дереві, переганяє кіз на наступне, поганяючи своєї лозинкою. Козам при цьому тільки в радість перебиратися з дерева на дерево з легкістю і задорством стрибають вже по новому дереву. Навіть молоді козенята дуже вміло підіймаються на арганії та настільки ж уміло лазять по тонким гілках.

Туристи дуже люблять подивитися на цих стрибали і лазять по гілках кіз, тому частенько приїжджають на власні очі подивитися і переконатися, що вони все ж існують. Кіз, які вміють лазити по деревах, можна зустріти тільки в південно-західній частині Марокко, на ділянці між містами Агадір і Ес-Сувейра (ближче до Агадір). Їх на щастя можна легко побачити прямо з шосе, яке змійкою повторює берегову лінію марокканської Атлантики, де власне і пасуться ці кумедні кози.

Також на цьому шосе можна побачити місцевих жителів, які на саморобних прилавках продають згадане раніше Арганова масло. Але потрібно бути обережним, замість арганового масла вам можуть підсунути звичайне оливкове, підфарбований паприкою. Вартість невеликий пляшечки цього цінного продукту може доходити до $ 50, але тут бербери продадуть його вам трохи дешевше. Поступово виробники масла відмовляються приймати від місцевих жителів кісточки, які здобуті шляхом проходження їх через травний тракт кози, тому можливо вже скоро долина Сус і Атлантичне узбережжя між Ес-Суейрой і Агадір, де пасуться древолазние кози будуть оголошені національним заповідником.